Свято осені 2015р.

Осіннє свято «Осінній Бал»
 Під музику «Листья желтые» діти заходять до залу.
 Ведуча: Осінній бал! Осінній бал!
Сьогодні всіх він тут зібрав.
 Нудьгувати й сумувати не дамо.
 Зараз грати й танцювати почнемо.
 Дитина: Осінній бал – це як нічна зоря,
Чарує барв яскравих переливами.
Листки в повітрі ніби промовляють:
«Ми нашу землю робимо красивою»
 Пісня «Осінь»
 Діти сідають на стільці.
 1.Ой, як гарно навкруги.
 В золоті сади, луги.
Одяг хто подарував?
 Хто їх так розмалював?
 2.Уночі, як нам не спиться,
 Ходить, чув я, чарівниця!
Ходить садом, полем, гаєм,
 Все у шати одягає.
 І сама вся в золотому,
У намисті дорогому.
 3.Як лише чого торкнеться,
Так все золотом заллється.
 Це красуня чарівна
Чи то фея, чи царівна?
 Осінню красуня зветься!
 Де ж вона, як їй живеться?
 Ведуча: Мабуть вона ось-ось з’явиться.
Під музику «Пісня Шапокляк» заходить Шапокляк
 Шапокляк: Ну що, впізнали мене, діточки? Що осіннього балу захотілося? Не буде балу-карнавалу. Не прийде до вас осінь.
Ведуча: Як це так не прийде? Що ти вже накоїла?
Шапокляк: Та нічого я не робила. Вона сама не хоче до вас йти.
Ведуча: Такого бути не може. Вона нам листа прислала, що хоче з нами зустрітися на балу. Шапокляк: Ах ,та ви мені не вірите. Та я на вас зараз зливу напущу, ви і самі повтікаєте. Звучить запис грому і дощу. Дівчатка беруть парасольки
Ведуча: Діти, а хіба ми боїмося дощу?
 Діти: Ні!
 Вірші :4. По доріжках, по стежинках
З неба падають краплинки,
Та нас дощик не лякає,
 Парасольки гарні маєм!
 Виконується танок «з парасольками».
Шапокляк: А я вам тут калюжі пороблю і ви не зможете більше танцювати і грати.
Шапокляк розкидає обручі.
Ведуча: А ми з цими калюжами пограємо. Правда, діти?
 Діти: Так! Ведуча: Нам калюжі не страшні, бо ми маємо калоші.
 Проводиться гра «Калюжі та калоші» ( В останній раз дитина змагається з Шапокляк) Шапокляк: Ви мене так потішили… Ну добре, заберу я калюжі.
 Ведуча: Ми теж знаємо дощову гру «Краплинки» , можеш і ти з нами пограти.
 Гра «Веселі краплинки" Краплинки підвішені на нитках, діти, підстрибуючи, ловлять їх Шапокляк: Діти, не така я вже й зла. Я теж хочу стати такою доброю і чемною, як ви. Але не знаю, як це зробити. Навчіть мене будь ласка.
 Ведуча: Діти, навчимо?
Діти: Так!
Дитина: Не зневажай, зла не бажай нікому,
Ділись останнім і добро твори.
Будь справедливим, чесним будь в усьому,
 І щире слово людям говори.
 Ведуча: А ще тобі потрібно запам’ятати деякі слова.
 Шапокляк: Які слова?
 Ведуча: Діти тобі підкажуть.
1. Зазеленіє старий пень, коли почує… (Добрий день)
 2. Розтане навіть льоду глиба від слова теплого … (Спасибі)
 3. Розтопить серце всякого сердечне слово… (Дякую)
Шапокляк: Спасибі вам діти, я все запам’ятала. Я спробую виправитися.
Ведуча: Шапокляк, ну якщо ти вже хочеш стати доброю, то може підкажеш, чому Осінь не прийшла на бал, що ти з нею зробила?
 Шапокляк: Та нічого особливого – просто фарби у неї забрала. Терпіти не можу всякої там різнокольоровості.
Ведуча: А мені здається, що наші діти зможуть цьому зарадити, бо в нас є свої фарби. -Діти, де ми можемо знайти фарби для осені?
 Діти: На баштані!
 Ведуча: Тоді швидко вирушаймо на баштан, там ми знайдемо яку фарбу?
 Діти.Зелену!
 Вірш На городі- дружній сміх
Є чому радіти.
 Велетенські кавуни
 Виросли за літо.
 Ведуча: Дякуємо кавунчикам за зелену фарбу, а яку ще фарбу можна знайти на городі? Відповіді дітей.
 Ведуча:Усі овочі смачні та корисні, але найголовніша від усіх – картопля. Без неї — їжа не їжа. Всі поважають її і цінують. Вона – королева столу.
 Не приваблива, шишкувата,
 А як прийде на стіл вона,
Скажуть весело малята:
Ну й розсипчаста, смачна.
 Щоб спокійно зимувати,
Садять всі її багато ,
Люблять вранці й на обід .
Так і кажуть – другий хліб.
 Купуйте і їжте усі бараболю!
Варіте і смажте із сіллю й без солі.
 Сто страв господиня з картоплі зготує,
 Картопля, як хліб – усіх нагодує!
 Про картоплю говорити
 Можем без зупинки.
 Ох, стомились!
Дайте нам хоч одну морквинку!
 Гра «Хто швидше з’їсть морквинку» (у тата зав’язані очі, дитина годує його морквою) Ведуча: На городі ми побували, немало фарб там відшукали(помаранчеву, коричневу) Де ж ми ще будемо шукати фарби?
 Діти: У лісі! Стоїть тихий і спокійний
Перед нами ліс осінній.
 Пахне листям і росою
І прим’ятою травою.
 А як пісеньку вітрище
Заспіває і засвище.
Закружляють у таночку
Усі гілочки й листочки.
 Пісня – танок «Танок осіннього листячка»
 Ведуча: Дякую вам, листочки, за те, що принесли нам жовту та червону фарбу.
 Ведуча:  А ще нам потрібна зелена фарба. Хто ж нам її принесе — підкаже загадка.
На ставку — зелені стриби…
Ні-ні-ні! Вони — не риби,
 І не раки, і не краби,
То — веселі наші ….(жаби)
 Жабка: Журилась під осінь
Малесенька жабка:
Уже пожовтіла у соняха шапка,
І жовтими стали листочки у клена,
А я ще і досі — зелена-зелена!
 Ведуча: Не сумуй, жабка! Ти повернула зелений колір, щоб ми врятували Осінь.
 Ведуча: Але сьогодні жабка прийшла до нас не сама, а з другом. Хто ж її друг, відгадайте! Дитина: В нього шубка з колючок,
Ніс,як гарний п’ятачок,
 Має сіру спинку,
Очі – намистинки (їжачок)
 Їжачок:
 Ведуча: Ось бачите, осінні фарби в нас є.
 Шапокляк: Залишилось що-небудь осіннє намалювати. Але я малювати не вмію.
 Ведуча: А наші дітки і їхні батьки нам допоможуть намалювати осінні картини.
 батьки малюють. 
 Заходить Осінь
 Осінь: Добрий день! В добрий час!
Рада дуже бачить вас!
Я Осінь чарівна й ясна.
 Я дивна, наче казочка сама.
 Тримаю пензлик у руках,
 Малюю я в садах, в гаях.
Малюю всюди тут і там,
 Щоб догодити, любі вам.
Щоб вміли ви красу кохати,
Щоб теж у руки пензлик брали,
 Красу природи малювали.
Помічає Шапокляк.
- А ти що тут робиш? Це ти мені всі фарби перемішала?
Шапокляк: Пробач мені, будь ласка Осінь. Обіцяю, я більше не буду тобі шкодити.
 Осінь: Ну що діти? Пробачимо Шапокляк?
 Діти: Пробачимо.
Осінь: Ну добре, залишайся на карнавалі, але як ти одяглась. Хто ж приходить на свято в чорному?
 Шапокляк: Але у мене іншої одежі нема.
Ведуча: Осінь, а наші діти можуть її прикрасити кольоровими листочками і зробити її одежу по-осінньому святковою.
Проводиться гра «Прикрась костюм».
Осінь: Тепер і Шапокляк в святковому вбранні.
Шапокляк: Хай усім буде затишно з нами,
Хоч за вікнами дощик шумить,
Поговоримо про Осінь віршами
І хай музика ніжно звучить.
Дитина:  Осінь на узліссі фарби розбавляла
Пензликом легенько листя малювала.
Вже руда ліщина, пожовтіли клени,
У красі осінній тільки дуб зелений!
Утішає ясен: — Не сумуй за літом!
Глянь, усі дерева в золото одіті.
Дитина: Золота красуне, осінь – чарівниця!
 По землі крокує, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує,
 І картини дивні, чарівні малює.
 Осінь: Я прийшла до Вас на свято
І хочу з вами танцювати.
 ГРА «Чарівна хусточка »
Осінь:  Один , два, три! Хто сховався тут? Кажіть!
Не зівайте, а швиденько відповідайте!
 В останній раз Осінь ховає кошик з яблуками.
Осінь: Ні! Всі дітки є . А що ж під хусточкою?
Діти: Яблука!
 Осінь: Завершено бал!
В добру путь вирушаю.
На згадку про себе
 Корзину залишаю.
Урожай оцей багатий
 Хай прийде у кожну хату!
 Щоб усі ним ласували, —
І здоровя гарне мали!
До побачення!