неділя, 4 грудня 2016 р.

Дітям про СНІД

Щорічно 1 грудня ми відзначаємо Всесвітній день боротьби зі СНІДом. 
Це дуже важлива тема, потрібна. Ми, батьки, несем відповідальність за здоров"я наших дітей, за їх сучасну усвідомленість. Але ця тема є важкою. Як пояснити дитині про таку страшну і важку хворобу, як СНІД? Що таке ВІЛ? Чим воні страшні? І найголовніше, як від них захиститися?

Казка «ВІЛ и його мрія»

У далекій сумній країні Хворобії живуть мікроби, бактерії і віруси. У кожного з них є свій дім, свої володіння. Але всі вони мріють переселитись у людський організм і отримати перемогу над здоров"ям людини і його помічниками - захисниками лімфоцитами і корисними бактеріями.
На самому краю Хворобії у високому замку жив найсильніший і найстрашніший з усих вірусів - ВІЛ - Вірус Імунодефіцита Людини. Його боялись навіть самі страшні і суворі віруси. Адже він володів загадковою силою. ВІЛ неможливо перемогти. Проте він здатен перемогти імунну систему людини.
 І хоча решта вірусів і мікробів могли з легкістю переходити від однієї людини на іншу - під час чхання, кашлю, речі особистої гігієни, і могли так заразити набагато більше людей, ВІЛ був страшнішим. Адже саме він вбивав сміливі лімфоцити, які дружно борються з усіма мікробами і активно їх перемагають. Усіх, крім ВІЛ.
Ось чому вони хотіли з ним дружить. Адже, якщо він пускав їх разом з собою в один організм, навіть самий слабкий мікроб міг повністю знесилити людину. Чому? Тому що після того, як ВІЛ переможе захисників людського організму - лімфоцити, кров людини стає беззахисною перед буь-якими вірусами і мікробами.
Одного разу, сидів ВІЛ у своїй височенній башні і виглядав у свій чарівний біноколь тіло, що підходило б для його життєдіяльності. Для Віруса Імунодефіциту Людини найважче - це потрапити в організм. Адже йому треба проникнути одразу у кров через ранки і уколи.
І ось, в об"єктиві він помітив Людину. Вона йому сподобалась. Бо лежала десь під забором, у порваному одязі, з порожнім поглядом і найголовніше - з шприцем у руках! Ось він - улюблений і найлегший шлях для проникнення ВІЛ - голка наркомана.
Сів ВІЛ у свою карету і на максимальній швидкості домчався до своєї мети. За ним слідом погнався цілий потяг вірусів і мікробів. Добрався ВІЛ до Людини під забором.  А тут до неї ще одна підійшла. ВІЛ радів! Одразу два організма потраплять у його обійми.
ВІЛ вже уявляв, як він присяде на край голки і Людина сама впустить його у свою кров. Він заплющив очі і з задоволенням почав малювати собі картини, як тікають від нього смільчики-лімфоцити, яких бояться всі жителі країни Хворобії, а він наздоганяє всіх і проколює своєю маленькою гострою саблею. Він такий маленький, перемагає їх всіх і стає головним у людському організмі. Поки йому буде комфортно, він буде сидіти і насолоджуватись свою владою, а коли набридне, відчинить двері застуді чи грипу, чи туберкульозній паличці і тоді...
Тут мрії ВІЛа були перервані. Голку, на яку він вже забрався, підняла Людина, що підійшла, попередньо надягнувши на руки пурчатки і викинула у найближчий сміттєвий бак. А Людину, що лежала під забором, турботливо підняла і посадила у машину з червоним хрестом і написом "Швидка допомога" і повезла.
Коли ВІЛ через кілька тижнів нарешті вибрався на поверхню бака, то побачив Людину, яка проходила повз, ту саму, у якій він хотів оселитися, але вже зовсім іншу. У неї була впевнена хода, здоровий колір обличчя а найголовніше - блиск в очах і посмішка на вутах! Для ВІЛ - це найстрашніше. "І цього втратив", - тяжко видихнув Вірус і пішов до себе додому.
А ця саме Людина йшла до діток, де вона поділиться з ними своєю історією, і розповість їм найголовніше, що потрібно робити, щоб не впустить у свій організм ВІЛ і не захворіти СНІДом:

  1. Ніколи не торкайтесь до знайдених на вулиці шприців та голок.
  2. Ніколи не піддавайтеся на вмовляння спробувати наркотик.
  3. Остерігайтесь потрапляння чужої крові на шкіру, особливо, якщо вона пошкоджена.
  4. Якщо ви отримуєте медичне лікування, пам"ятайте, що всі голки і шприци повинні бути одноразовими!
  5. І ще одна порада: допомагайте своїм ближнім!



Немає коментарів:

Дописати коментар