середа, 22 травня 2019 р.

Мамам і татам - все для маляток

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ
* залучати дитину до трудових справ сім’ї якомога раніше;
* за дитиною старшого дошкільного віку закріпити постійні обов’язки, за виконання яких вона має бути відповідальною;
* не допускати відхилень від встановлених дорослим вимог, щоб не давати дитині приводу до ухиляння від своїх обов’язків;
* не карати дитину працею: праця має приносити радість та задоволення; учити дитину працювати, прищеплюючи їй елементарні навички культури трудової діяльності — раціональні прийоми праці, правильне використання знарядь праці, планування та завершення трудового процесу;
* не давати дитині непосильних доручень, але доручати роботу з достатнім навантаженням;
*не підганяти дитину, чекати, поки вона закінчить роботу сама;
* завжди дякувати дитині за допомогу чи старанно виконане доручення;
*не забувати хвалити дитину за ту роботу, яка вимагала від неї особливих зусиль.
Дуже важливо змалку привчити дитину до праці, виховати у неї елементарні трудові вміння і навички. Посильна праця поряд з грою задовольняє прагнення дитини до активної діяльності, самостійності, організованості, дає втіху і радість у повсякденному житті.
БАТЬКИ – ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ
1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я.
2. Ведіть здоровий спосіб життя.
3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому.
4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини.
5. Налагодіть у сім΄ї активно-динамічний відпочинок.
6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища.
7. Пам΄ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.
8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам’ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку.
9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам.
10.Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя.
11.Застосовуйте вдома різні профілактично – корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами.
12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров΄я:
- виконувати різні фізичні вправи;
- правильно харчуватись;
- загартовуватись;
- спілкуватися з друзями;
- дотримуватися особистої гігієни;
- дотримуватися режиму дня;
- знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д.
ГІГІЄНА
1. Дотримуйтесь завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину.
2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов΄язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття.
3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань.
4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією.
5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом.
6. Привчайте дитину правильно чистити зуби.
7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні.
8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку.
9. Регулярно зрізайте нігті на руках і ногах, тримайте їх у чистоті.
10.Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень.
11.Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу.
12.Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини.
Пам’ятка для батьків
Режим харчування дитини вдома
Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Привчайте дитину: – перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу; – під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
- після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.
Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі: – привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо); – виховувати слухняність, пошану до дорослих; – заохочувати висловлювати прохання; – навчати словам ввічливості. Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

неділя, 12 травня 2019 р.

Домашня логопедія: 30 вправ для розвитку дитячого мовлення

Для правильної вимови звуків необхідна злагоджена робота всіх органів артикуляцій. Без тренувань тут ніяк не обійтися!

Якщо вашій дитині вже 5 років, а вона до цих пір не вимовляє чітко деякі звуки, вони спотворюються або змащуються, — вам обов’язково варто ходити на заняття до логопеда (він поставить звуки). Займатися ж з дитиною вдома самостійно при «мовної каші» можна з 3-4 років. Тоді, можливо, і логопед вам не знадобиться. А після 6 років виправити вимову — вже буде набагато складніше.
Для уроків в домашніх умовах вам знадобиться дзеркало, ігровий настрій і бажання дитини займатися. Мовні тренування проводять 1-2 рази на день. Тривалість одного заняття — від п’яти до двадцяти хвилин. На перших порах беріть саму вправу. Щотижня або кожні три дні вчіть нову. Освоєну в попередні дні вправу повторюйте.

ЦІКАВА СТАТИКА

Почніть з статичних вправ. У них артикуляційна поза утримується під рахунок від 3 до 20. Час утримання збільшується поступово. Статичні вправи допомагають зміцнювати м’язи артикуляційного апарату, а також формувати правильні уклади мовних звуків.
  • «Віконце». Рот широко відкрити і в подальшому утримувати це положення.
  • «Брамка». Губи розтягнути в усмішці, зуби залишаються щільно стиснутими.
  • «Хоботок». Зуби щільно стиснути, губи витягнути вперед, немов хоботок слоненяти.
  • «Млинець». Широкий, розпластаний язик спокійно покласти на нижню губу, рот напіввідкритий.
  • «Капкан». Широкий язик прикусити за бічні краї корінними зубами, кінчик язика при цьому опущений за нижні різці.
  • «Сердите кошеня». Кінчиком язика впертися в нижні різці, широка спинка язика круто вигнута, рот відкритий, губи розтягнуті в сторони.
  • «Жало». Рот відкрити, гострий язик висунути з рота (по можливості далі).
  • «Чашечка». Рот широко відкрити, язик в формі зігнутої чашечки підняти до верхньої губи (нижня губа йому в цій справі не допомагає!).
  • «Грибок». Рот відкрити, широкий язик міцно присмоктується до піднебіння верхньою поверхнею, під’язикова вуздечка розтягнута — як гриб на довгій ніжці.
  • «Трубочка». Язичок згорнути (схожий на порожню трубку), губи округлити навколо язика, вони допомагають утримувати важку позу.
Все це — базові вправи артикуляційної школи.

ДИНАМІЧНО І ЗАХОПЛИВО

Об’єднуючи дві статичні вправи в єдину зв’язку, отримуємо динамічні композиції.
  • «Брамка» — «Хоботок». Зуби щільно стиснути. Під рахунок «раз-два» губи то розтягуються в усмішці, то витягуються вперед. Слідкуйте, щоб зуби протягом усієї комбінації не розмикалися, а міміка була природною (малюк не повинен мружити очі).
  • «Млинець» — «Трубочка». Цей зв’язок двох вправ один з найскладніших. Якщо його виконати не вдається, візьміться за розучування більш легких каскадів: «Млинець» — «Жало», «Млинець» — «Чашечка», «Млинець» — «Грибок». Коли малюк зможе проробляти їх бездоганно, поверніться до важкої зв’язки.
Всі каскади виконуються під рахунок «раз-два». Cпочатку повільно, з чіткою фіксацією кожної пози. Від заняття до заняття швидкість, з якою дитина виконує вправи, збільшується.
Ваша дитина вже освоїла ці вправи, виконує їх з легкістю? Тоді саме час перейти до другої, більш складної частини логопедії!

ЯЗИК-ТРУДІВНИК

Є вправи, які спочатку припускають енергійну роботу язика, він трудиться в парі з нижньою щелепою або губами.
  • «Гойдалки». Вузький язик поперемінно тягнеться то до носа, то до підборіддя. Нижня щелепа при цьому опущена, її положення фіксовано, рот широко відкритий.
  • «Маляр». Рот широко відкрити. Довгий вузький язик, немов кисть маляра, старанно «фарбує» піднебіння вздовж і поперек. Нижня щелепа нерухома.
  • «Змійка». Вузький язик максимально висунути з рота. Він робить швидкі коливальні рухи з боку в бік (як це робить язиком змія). Рот відкритий, нижня щелепа нерухома. Губи розтягнуті в сторони.
  • «Індик». Широкий язик викидаємо з рота і б’ємо по верхній губі, видаючи при цьому характерні звуки розсердженого індика: «бл-бл-бл». Нижня щелепа опущена, вона не рухається в такт роботі язика!

ТРЕНУЮТЬСЯ ВСІ!

Артикуляційних вправа не менш потребують губи і нижня щелепа. Допоможемо їм працювати більш динамічно!
  •  «Рибка». Зуби міцно стиснути, губи витягнути вперед (див. Вправу «Хоботок»). Губи то розкриваються, то змикаються (як це робить ротиком рибка в акваріумі).
  • «Воронка». Висунути нижню щелепу, рот відкрити, зуби розімкнути. На рахунок «раз» губи витягуємо вперед, на рахунок «два» втягуємо губи всередину рота, підвернувши їх за зуби. Зробити не менше 10 повторів.
  • «Образа». Покусати нижніми передніми зубами верхню губу не менше 10-15 разів. Нижня щелепа максимально висунута вперед.
  • «Литаври». Губи злегка загорнути за зуби всередину рота. Поплескати ними однією до іншої, видаючи при цьому характерний поплескуючий звук. Повторити не менше 10 разів.
  • «Конячка, яка фиркає». Губи розслабити, пофиркати, наслідуючи конячці. Повторити не менше 10 разів.
  • «Засув». Нижню щелепу висунути вперед якнайдалі. Посувати нею з боку в бік не менше 10-15 разів з максимальною амплітудою.
  • «Хованки». Тут є три варіанти.
  1.  заховати верхню губку, прикусивши її нижніми передніми зубами. Видно тільки нижню губу, вона тягнеться вгору, до носа. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
  2. заховати нижню губку, прикусивши її верхніми передніми зубами. Видно тільки верхню губу, вона тягнеться вниз, до підборіддя. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
  3.  заховати верхню і нижню губи, втягнувши їх в рот і злегка стиснувши передніми зубами. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
  •  «Рубанок». Пошкребти нижніми центральними зубками по верхній губі не менше 10-15 разів. Нижня щелепа висувається вперед і енергійно працює. Потім те ж саме повторити з нижньою губою, але її треба буде «обробляти» вже верхніми зубами.

ПОКАЗОВІ ВИСТУПИ

Якщо після двох-трьох місяців тренувань дитина успішно освоїла школу і довільну програму, саме час переходити до постановки показових номерів. Це цілі міні-спектаклі за участю артикуляційних органів і, звичайно ж, самої дитини. Але хто тут головний герой? Гномик Язичок!
  •  «Млинці». Гномик Язичок купив в господарському магазині посуд. Тепер він вчиться готувати собі їжу. Найбільше Язичку подобається пекти млинці на новій сковорідці. Млинці виходять рум’яні і круглі. Кожен з них Язичок змащує олією (широкий язичок розпластаний на нижній губі, обидві губи поплескують млинець: «пя-пя-пя»). Млинці Язичок їсть з варенням.
  • «Смачно!» : Відкрити рот і широким язиком облизати верхню губу зверху вниз не менше 5 разів. Слідкуйте, щоб нижня губа не «підсаджувала» язик. Млинці Язичок запиває чаєм. Якщо чай занадто гарячий, Язичок на нього дме (положення артикуляційних органів як у вправі «Чашечка», подути на край язика, не роздуваючи щік.)
  • «У ліс за грибами». Гномик Язичок дуже любить збирати гриби. Він бере велику корзину (вправа «Чашечка») і йде в ліс. По дорозі йому доводиться перебиратися через струмок. Вправа «Струмочок»: губи посміхаються, зуби майже стиснуті, кінчик язика впирається в основу нижніх передніх різців. Довгостроково вимовити звук «з». Струмочок повітря при цьому стікає по язику, посередині нижньої губи і по підборіддю. Вода в потічку холодна. Дитина підставляє свою долоньку під підборіддя і перевіряє, чи дійсно холодна водичка в струмочку. При цьому головне — не забувати довго вимовляти звук «з»! Щоб не промочити ноги, Язичок користується містком.
  • «Місток» : язик круто вигинається, впираючись кінчиком в основу передніх нижніх різців. Рот відкрити якомога ширше.
Скільки в лісі грибів! Ось під ялинкою сховався міцний боровичок (вправа «Грибок»), а поруч — лисичка. Тут же — сироїжка, рижик (дитина з невеликими інтервалами виконує кілька разів вправа «Грибок»). Прийшовши додому, гномик Язичок готує із зібраних грибів дуже багато смачних страв (вправа «Смачно!»).
Використовуючи перераховані вправи, ви легко зможете самі складати довільні і показові програми для артикуляційних органів вашого малюка. Не варто тільки забувати, що головний суддя всіх цих змагань і виступів — дзеркало. Тільки з його допомогою можна оцінити чистоту виконання кожного елемента! Дзеркало допоможе впоратися і з артикуляцією важких звуків. І скоро мова буде чистою і правильною!

Дитина не хоче говорити, що робити

Усі батьки дуже переживають через те, що їхня дитина з якихось причин «не хоче» говорити. Звичайно, при затримці розвитку мови необхідно звернутися за допомогою до фахівця. Пройти тестування у нейропсихолога і слідувати рекомендаціям лікарів. Але є можливість стимулювати розвиток мовлення, починаючи з народження.

Щоб малюк вчасно заговорив і, більше того, захотів говорити, практично з перших днів життя йому потрібно розвивати дрібну моторику пальців рук (не слід плутати з розвитком загальної моторики). Доведено, що якщо рухові навички пальчиків розвинені відповідно до віку, то і мовленнєвий розвиток знаходиться в межах норми і, відповідно, навпаки.

Що таке дрібна моторика

Дрібна моторика (від латинського motus - рух) - рухова активність організму або окремих органів. Дрібна моторика починає розвиватися з моменту народження. Дитина мимоволі хапає те, що їй дають дорослі, далі вчиться тримати предмет, перекладати з руки в руку, з віком дрібна моторика ускладнюється.

Говорячи дрібна моторика, фахівець має на увазі не просто рухи, а певну послідовність рухів - у своїй сукупності вони потрібні для виконання будь-якої певної задачі. Під дрібною моторикою мається на увазі рух дрібних м'язів тіла. Здатність користуватися дрібними предметами: втягати нитку в голку, взяти намистинку і перекласти її з місця на місце, написати букву, застебнути шпильку.

Мимоволі виникає питання: «Як все це може бути пов'язано з мовою?».
Пов'язано, і не тільки з мовою. Дрібна моторика пов'язана з такими вищими властивостями психічної діяльності організму, як увага, мислення, оптико-просторове сприйняття (координація), уява, спостережливість, зорова і рухова пам'ять. 

Залежно від того, як відбувається розвиток дрібної моторики в ранньому дитинстві, формуватимуться всі подальші навички, які пов'язані з використанням точних, координованих рухів кистей і пальців, які необхідні не тільки, щоб застібати гудзики і шнурувати шнурки, але й для освоєння професійних навичок . Дрібна моторика є тим фундаментом, на який спирається весь подальший розвиток людини. 
3271_dribna_motorika.jpg (177.44 Kb)

Як розвивати дрібну моторику і з якого віку варто починати цим займатися

Розвивати дрібну моторику можна з перших днів життя. Робиться це за допомогою масажу пальчиків і кистей рук малюка. Граючи з ним, обов'язково давайте йому триматися за ваші теплі пальчики.

Коли малюк трохи підросте і почне брати в руки брязкальця, намагайтеся їх купувати з різною структурою ручки (гладкі, хвилясті, з крапочками і ребристі) - це також сприяє розвитку дрібної моторики.

Коли малюк почне сидіти і добре маніпулювати з навколишніми предметами, зшийте самі полотняні подушки і наповніть їх різними за структурою крупами (гречка, рис, пшоно, горох).

Згадайте ігри з дитячою долонькою «Сорока-ворона кашу варила», «Ладки» та інші віршики-потішки - ці ігри дуже хороші для масажу долоньки і пальчиків, а заодно і віршик вчиться.
Детальніше про пальчикові ігри читайте у статті Пальчикові ігри для дітей.
На сьогоднішній день в магазинах можна придбати їстівні фарби і пластилін, вони нешкідливі (раптом ви не встежили за дитиною, і вона вирішить спробувати). Використовуючи їх ви дасте дітям не тільки можливість творити з дитинства, але й нові матеріали.

Купуючи іграшки, не варто випускати з уваги м'ячики, кульки з різною поверхнею, великі пазли та іграшки-вкладиші. Головне правило у виборі іграшок - «Від простого до складного».

У будинку безліч різних предметів, які можуть зацікавити малюка, під батьківським контролем потрібно йому дозволяти досліджувати навколишній світ, не бійтеся винаходити разом з дитиною нові ігри, нехай у вашому домі чайник стає паровозом, а ложка ударним інструментом. Головне - пам'ятати про техніку безпеки.



Кілька прикладів ігор на розвиток дрібної моторики.

Чарівні шнурки

- за допомогою кольорових шнурків різної довжини запропонуйте дитині «малювати» різні візерунки. Намалюйте простий візерунок, закрийте дитині очі, нехай вона навпомацки вгадає, що за форма. Міняйтеся з дитиною, вона викладає фігуру - ви вгадуєте із закритими очима.

Снайпер

- візьміть різні по діаметру посудини і запропонуйте малюкові насипати в них різні крупи. Закрутивши банку, отримаєте брязкальце, граючи з ним, можна розвинути слух дитини (так звучить горох в банці, а так гречка). Граючись, розкажіть дитині про те, яка баночка повна, яка наполовину повна.

Крутилки

- запропонуйте дитині підібрати кришки до різних по діаметру горлечок і закрутити їх.

Входить і виходить

- пам'ятаєте мультфільм «Про Вінні Пуха»? Принцип такий же, тільки предметів варто взяти побільше і дозволити малюкові розібратися, які предмети можуть поміститися в інші.

Намисто для мами

- запропонуйте дитині зібрати намисто для мами, розмір намистин і шнурка залежить від віку дитини.

Сортування

- запропонуйте дитині розсортувати різні за формою макарони, ускладніть завдання, зав'язавши очі.

Дід Мороз

- запропонуйте малюкові обвести фломастерами, пастеллю і т. д. різні візерунки. Почніть з простих і переходьте до більш складних.

Лабіринт

- візьміть старі колготки, наповніть їх крупою і сховайте кілька іграшок, нехай дитина відшукає їх в «лабіринті». Можна використовувати каструлі, п'ятилітрові пластикові пляшки, пам'ятайте про безпеку.

Збори на прогулянку

- запропонуйте малюкові застібати і розстібати гудзики, кнопки, блискавки. Спочатку вибирайте одяг з великими застібками, далі переходьте до більш дрібних деталей в одязі.

Придумуйте ігри самі і пропонуйте займатися цим дітям.
Заохочуйте їх ініціативу. У грі можна навчитися всьому без примусу.

четвер, 2 травня 2019 р.

Чи може маленька дитина бути жадібною? Роз'яснює дитячий психолог


Щоб не допустити, аби дитина виросла жадібною, батькам треба дотримуватися кількох порад від психолога. Про них ми розкажемо у нашій статті.
Якщо ви помітили, що ваш малюк не дає нікому погратися своїми іграшками, це ще не значить, що він росте жадібним. Не поспішайте думати так про нього і взагалі намагайтеся уникати самого слова «жадібний»! Чому, пояснює дитячий практичний психолог Ольга Крамаревич.
 Порада №1 
Ніколи не називайте дитину жадібною, інакше вона незабаром такою і стане! 
Не треба придумувати ярличок для дитини. Просто забудьте це слово! Дитина не хоче ділитися, хоче погратися своєю іграшкою, боїться, що іграшку заберуть, але це ще не жадібність!
 Порада №2 
Визнайте право малюка на власність! 
Як не дивно звучить, але малюк, як і доросла людина, має таке право! Іграшки, одяг дитини — це її власність. Не даючи іграшку іншій дитині, ваш син чи дочка просто захищає своє майно. Зрозуміло, батькам дуже складно визнати право своєї маленької дитини на особисту власність і на можливість нею розпоряджатися на власний розсуд.Погодьтеся, буває, що купивши іграшку, особливо дорогу, батьки вважають, що повинні споглядати за тим, щоб зберегти її, аби дитина її не зламала та не подряпала, фактично розпоряджаються нею самі. Але це неправильно, запевняє психолог. Уявіть, що чоловік (дружина) подарував (ла) вам красиву футболку і не дозволяє її одягати. Як ви будете себе почувати? Те саме відчувають діти, коли їм не дозволяють робити із своєю іграшкою те, що їм хочетьсяЯкщо ви не готові віддати іграшку і прийняти те, що вона тепер стає власністю малюка, не купуйте її. Боїтеся, що малюк зламає, забруднить подарунок? Одразу поясніть, що іграшку не можна виносити з дому, попросіть дитину поводитися з нею обережно та акуратно.
 Порада №3 
Ніколи н
е змушуйте малюка ділитися. 
Дитина має право розпоряджатися іграшкою так, як вона сама захоче. Можна лише м’яко підвести її до того, щоб дати іграшку комусь погратисяПоясніть малюку, що він має право ділитися і точно таке ж право не ділитися, якщо йому не хочеться. Так само й інші діти – можуть ділитися з ним, а можуть і не захотіти. Важливо дати дитині зрозуміти: ділитися – це добрещоб вона сама захотіла так робити та отримувала від цього задоволення. Тоді у дорослому житті вона робитиме це щиро.
 Порада №4 
Пам’ятайте, що справжня щедрість з'являється після трьох років, коли у дитини починається розвиток соціальних мотивацій. 
Якщо у ранньому віці не було визнано право дитини на власність, у майбутньому вона не визнаватиме і не поважатиме право на власність інших людей. Тоді для неї взяти чужий велік, щоб покататися, або забрати мобільний телефон сусіда по парті буде звичайним вчинком, він не бачитиме у цьому нічого забороненого.  
 Порада №5 
Зупиняйте дітей, які намагаються відібрати щось у вашого малюка.
 
Поясніть так, щоб це чули обоє: ця іграшка належить моїй дитині, і у неї варто попросити дозвіл.
 Порада №6 
Нагадуйте своєму малюкові, що необхідно просити дозволу у інших, аби погратися їхніми іграшками.
 
Якщо вашій дитині хтось не дає погратися своєю іграшкою, скажіть їй: «Цей хлопчик не хоче зараз дати тобі м’ячик. Почекай трохи, він пограє і дозволить. А ми поки покатаємося на гойдалці». Коли він сам не хоче ділитися, скажіть тому, хто просить іграшку, бажано називаючи на ім'я: «Знаєш, мій Сашко хоче зараз погратися сам. Почекай трішки, він згодом дасть тобі цю іграшку!».
 Порада №7 
Завжди просіть дозволу у власного сина або дочки
, перш ніж скористатися річчю, яка належить йому або їй.

Ніколи не вихоплюйте з рук у малюка іграшку без його дозволу. Спочатку попросіть: «Дай мені, будь ласка!».Побачивши приклад, дитина привчиться питати, перш ніж взяти чиюсь річ.
Посилання на «Дитячий психолог»:: https://dytpsyholog.com