понеділок, 5 червня 2017 р.

Випускне свято "Мандрівка островами дитинства"

Мета: сформувати в дітей уявлення про наступний етап їх нього життя (вступ до школи); заохочувати інтерес до музичної, танцювальної діяльності,підвести підсумок діяльності дітей за роки перебування в дитячому садку; закріплювати знання і навички по музичному, фізичному, мовному, художньому вихованню, отримані за час відвідування дошкільного закладу; виховувати почуття гордості за свою групу, дитячий садок. виховувати в малят почуття любові та вдячності до дитячого садка та всіх його працівників.

1. Над нашим селом журавель пролітав,
У дзьобі багато дітей він тримав,
І мовив: «Щоб хороше було малятам усім,
Ось тут, між дерев, ви збудуйте їм дім.»
2. І дім збудували дорослі на славу,
З великими вікнами, світлою залою.
Казкову кімнату зробили вони,
щоб діти тут, наче у казці жили.
1.      Радий дуже журавель за усіх малих дітей.
І в садочок цей щороку носить він дітей нівроку.
Ведуча 2 :Дивіться, батьки, пишайтесь усі-
Це – наші випускники,
Ведуча 1: Це – наші з вами діти!
(Вихід випускників) 
 2. Увага! Увага!
Свято розпочате, 
і готові вже випускники
Вперше у житті вальс свій випускний затанцювати!
Танок випускників («Прощальний вальс»)
Ведуча 2: Що це тут за свято у садку дитячим,
Квітів так багато, в квітнику неначе?
На велике свято всі зійшлися друзі:
Тут і мама, й тато у веселім крузі.
Ведуча 1: Ще такого свята не було ніколи-
Скоро йдуть малята перший раз до школи!
Дитина 1:День чарівний, справжнє диво,
В залі усмішок багато,
В залі людно і красиво,
Бо у нас сьогодні свято.
2:Прощавай, садок дитячий,
Наш веселий рідний дім.
Жаль тебе, та ми не плачем,
Скоро нам до школи всім.
3:Прощавайте всі доріжки, де ходили наші ніжки.
Час із вами розлучитись,
Бо йдемо до школи вчитись.
4:Як до Дніпра стікаються струмочки,
Так ми з садочка в школу перейдем,
Та в сердці все ж залишиться куточок,
Де про садок ми пам’ять збережем.
Ведуча 2: Шановні батьки, гості!
Перед вами найкращі діти в усьому світі.
3 цікавих і симпатичних хлопчики і 1 не менш цікава і ще симпатичніша дівчинка.
Ведуча 1: Середній вік –  6 років
Середній зріст –119см
Середня вага –20кг
Ведуча 2: Але часом ледачкуватість у них буває дещо підвищеною,
Бешкетливість - не завжди помірною.
Ведуча 1: Бо вони не люблять довго спати,
А люблять весело грати.
Ведуча 2: Люблять веселитися, вигадувати, жартувати.
Та не завжди полюбляють ранні вставання, різні вправляння, водні вмивання.
Ведуча 1: Але все одно – вони для нас найлюбіші, найрозумніші, найздібніші і найкмітливіші!
І як же швидко вони підросли!
Тому й називають їх сьогодні - випускники!
Ведуча 2: Дорогі малята! Ось і промайнули ваші безтурботні роки у дитячому садочку і зараз ви стоїте на початку шляху до дорослого життя . і першою країною, яка зустрінеться вам по дорозі, буде Країна Знань.
Ведуча 1: Швидше всі разом скажіть-но мені:
Труднощів ви не злякаєтесь? – Ні!
Ведуча 2: Мандруватимем далеко –
Де дива на нас чекають.
Хай до острова Дитинства
Наша пам'ять  вирушає.
Ведуча 1: Давайте ж , діти, наші дні веселі
Перегорнем листком календаря,
Назад прокрутим їх , мов каруселі,
Згадай минуле, друже дошкільня.
( звучить привітання молодших дітей )
1.Ось які великі стали! Просто тьоті й дяді!
І сьогодні ми, найменші, вас вітати раді.
2.Бо з садочку ви підете на шляхи широкі,
Ну а нам сюди ходити ще декілька років.
3.Вам щиро радості бажаєм,
Здоров’я й сили на віки,
Нехай усі гордяться вами,
У приклад ставлять залюбки.
4.Ми вас будем пам’ятати,
І від менших діточок
Хочем вам подарувати
Ці букети квіточок.
Дитина 1:Ви нас вітали, а ми як
Знов маленькими були.
Ну чому, садок дитячий,
Ми так швидко підросли?
2. Хай пісні веселі линуть,
Не сумуй без нас, садок,
І виховуй нам на зміну
Цих маленьких діточок.
3. А ви, діти, виростайте,
Наче квіти на землі,
І про нас не забувайте.
До побачення, малі! (повертаються до маленьких і махають)
Ведуча 2:  Потрапляємо у спогадах на ОСТРІВ ІГРАШОК
І цей острів іграшковий!
Їх не замінить навіть школа.
Всі люди іграшками грають
Дитина 1.Любі іграшки дитячі,
Не сумуйте і не плачте.
Майбутнім школярам відомо:
Гратись треба лише вдома.
(Танок з іграшками  "Самотня лялька")
Ведуча 1: У спогадах виринає багато цікавого! А живуть у них підручники, зошити, олівці, фарби. Всі ті речі, які потрібні дітям у школі. Послухайте наших діток, вони розкажуть, як цікаво жити на цій землі. Вони всім цікавляться, про все на світі питають, пізнають світ, у якому живуть, вчаться, творять, думають. Вони в нас справжні пізнайки.
Тому в них сотні запитань,
Бо ж хочеться все знати!
Скрізь чудеса, куди не глянь,
І треба все пізнати.
-Чому, як сонечко встає,
То соловей співає?
-Чому, як осінь настає,
То лист з дерев злітає
-Чому, як сонечка нема,
То сумно всім буває?
А от коли прийшла зима,
Є іній, сніг літає?
-Чому туман? Чому роса?
Скажіть про це, будь ласка.
-Чому довкіл така краса,
Весь світ неначе казка?
-В нічному небі стільки зір…
А як усі злічити?
-Нам на землі потрібен мир,
Як без війни прожити?
Ведуча   : Сто тисяч тих чому і де?
Коли, куди, як звати?
Хто відповідь на них знайде,
той буде більше знати.
- А для цього треба вчитися. Так, як наші діти. 
- Малята, розкажіть, будь ласка,  чого ви навчилися у садочку?
1.В садочку ми вчились малювати, цікаві казочки складать,
А також вчились ми ще й рахувать.
2.Нас всіх готували до шкільного життя.
Цікаві щоденно були заняття.
3.До успіхів було далеко,
Нам заважали балачки.
4.І виявлялось, ой нелегко
Писати палички й гачки.
Ведуча: Ви всі були старанні, уважні, і багато знаєте, вмієте рахувати, вмієте себе гарно поводити, то вам вже час іти до школи по нові знання та враження. и ви всі знаєте, з чим школярі йдуть до школи?
І ви всі знаєте, що потрібно скласти до портфеля?
 ( Гра «Склади портфель» )
Ведуча   : Ось ми з вами і зазирнули в минуле.
Майбутнє веселкою грає,
Вабить, кличе, чекає на нас.
Час летить, невблаганно минає,
Ким же діти стануть у нас?
Давайте разом скажемо чарівні слова:
Разом: Один, два, три – майбутнє оживи.
Як би нам хотілося хоча б краєчком ока зазирнути у ваші мрії, у ваше майбутнє. що вас чекає попереду у бурхливому морі життя? Ким ви будете, коли виростете?
Давайте зараз разом помріємо, хто ким буде, коли виросте.
(Діти по черзі підходять до столика з предметами-атрибутами професій і виходять на середину)
1.      Коли виросту – я стану
Президентом нашим.
Відміню таке, що треба (український прапорець)
Дітям їсти кашу.
2.      Я боксером хочу бути,
Славу, як Кличко, здобути! (боксерські рукавички)
3.У лікарні по палатах
Ходжу в білому халаті,
процедури призначаю,
Я, як мама, лыкарем бути бажаю.
4.Ну, а я дуже б хотів
Депутатом стати,
Я б наліво і направо
Став закони видавати
В.:Малята, ми бажаємо вам, щоб всі ваші мрії здійснилися.
(Музична гра-жарт "Мрії")
Пісня "Країна дитячих мрій"
Гойдає вітер ніжні квіти весняні,
Їх аромат розносить по землі,
В дарунок їх зірвали вдячні діти
Наш дитсадок великий і красивий,
У групах затишок й тепло.
Олена Григорівна,  спасибі,
Що завжди гарно тут було.
Ми бажаєм вам тепла і добра,
Хай завжди до вас іде дітвора.

Пробачте нас за все, наша люба няня,
Що іноді ми неслухняними були.
Та все ж ми вас любили до безтями,
Любили так, як тільки вміли ми.
Дякуємо Вам, дорога наша Руслана Борисівна!

Ви в нас уважна медсестра,
Оглядали нас щодня.
За розвитком слідкували,
Від хвороб нас захищали.

У кухаря тяжка робота,
Спасибі за смачні компоти.
Усе-усе, що ви варили,
Ми з апетитом завжди їли.

Важка робота в двірника
Мести стежки до дитсадка.
Та вашій праці завдяки
Завжди підметені стежки.
( під музику «Мамин вальс» діти дарують квіти вихователям і працівникам садочку)
Ведуча: Любі малята, сьогодні на вашому святі присутні самі рідні і дорогі для вас люди – ваші мами, тати, бабусі, дідусі. Це завдяки їм, їхнім турботам, їхнім недоспаним ночам, їхній любові і піклуванню виросли ви такими розумними, красивими, здоровими. Вони зараз дивляться на вас і пригадують перші дні вашого життя, ваші перші зубки, перші кроки, перші слова, перші радощі, і перші тривоги. Подивіться, якою гордістю за вас сьогоднішніх світяться їхні очі. То ж давайте дамо їм слово.
(побажання батьків )
Танок для батьків "Це моя земля"
Слово для привытання надається завідуючій.
А тепер, малята, прийміть побажання від нас
Нині від нас ви з дитячого саду
Вже летите назавжди.
Що побажать вам, любі малята,
Милі, кохані мої?
Щастя, здоров’я, як кожная мати
Рідній дитині бажа.
Хай зле нещастя і підлеє горе
Вас за сім миль обмина.
Заздрість і скупість нехай не торкнуться
Ваших відкритих сердець.
Оченьки гарні завжди хай сміються,
Смуток зійде нанівець.
Підла брехня і зрада підступна
Хай вас в полон не візьмуть.
Впевнено завжди за правду боріться,
Хай білих крил вам не втнуть.
Радість і щастя, удачу і успіх
Всі ви в дорогу візьміть.
Діти мої, малі лебедята,
Сміливо, гордо летіть!
( вручаються дипломи випускників, папки з роботами дітей)
В нас усіх прощання настрій,
Ми схвильовані украй.
Скажем дружно: «Школо, здрастуй!
Дитсадочок, прощавай!»
 Прощальна пісня




































































четвер, 1 червня 2017 р.

Українці ми маленькі. Вишиванка-вишиваночка

Інтегроване заняття для дітей різновікової групи
Програмові завдання:
закріпити знання дітей про Україну; продовжити знайомити їх з вишиванням як одним із видів українського декоративно-прикладного мистецтва, орнаментами вишиванок, елементами українського національного одягу; навчати бачити спільне і відмінне в одязі хлопчиків і дівчаток; формувати шанобливе ставлення до традицій українського народу, зокрема до національного вбрання;  
вчити дітей відповідати на запитання повними реченнями,  послідовно та зв’язно розповідати про предмети українського національного одягу; вправляти у римуванні, в доборі прикметників до іменників, утворенні пестливих слів;
вправляння дітей у виконанні ігрових завдань логіко-математичного характеру, симетричному викладанні орнаментів з готових геометричних форм та рослинних елементів; розвивати кмітливість, творчу фантазію;
продовжити вчити дітей бачити самобутність та оригінальність українського національного вбрання; вправляти у прикрашанні одягу елементами української вишивки;  сприяти розвитку інтересу до завдань художньо-естетичного  характеру.
Виховувати в дітей глибокі почуття любові до своєї Батьківщини.

   Вже десятий рік поспіль у нашій державі проводиться День вишиванки. Це свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.
     












День матері

        Щороку першої неділі травня в Україні відзначають День Матері.
        Мама - найрідніша на світі людина. Скільки всього вкладено в слово «МАМА» і не перелічити. Але найголовніше те, що своїм життям ми зобов`язані їй, мамі. І про це нашим маленьким вихованцям нагадала бібліотекар Михайлова Т.Г.
        За день до свого народження дитина запитала у Бога:
- Кажуть, завтра мене посилають на Землю. Як же я буду там жити, адже я така мала і беззахисна?
Бог відповів:
- Я подарую тобі ангела, який буде чекати тебе і піклуватися про тебе.
Дитина задумалася, потім сказала знову:
- Тут на Небесах я лише співаю і сміюся, цього достатньо мені для щастя.
Бог відповів:
- Твій ангел співатиме і посміхатиметься для тебе, ти відчуєш його любов і будеш щасливою.
- О! Але як я зрозумію його, адже я не знаю його мови? - Запитала дитина, пильно дивлячись на Бога. - А що мені робити, якщо я захочу звернутися до тебе?
Бог м'яко торкнувся дитячої голівки і сказав:
- Твій ангел складе твої руки разом і навчить тебе молитися.
Потім дитина запитала:
- Я чула, що на Землі є зло. Хто захистить мене?
- Твій ангел захистить тебе, навіть ризикуючи власним життям.
- Мені буде сумно, тому що я не зможу більше бачити тебе ...
- Твій ангел розповість тобі про мене все і покаже шлях, як повернутися до мене.Так що я завжди буду поруч з тобою.
У цей момент із Землі стали доноситися голоси, і дитина в поспіху запитала:
- Боже, скажи ж мені, як звуть мого ангела?
- Його ім'я не має значення. Ти будеш називати його Мама.